Орфографічний словник української мови. 2005.
обмежовувати — I ую, уєш, недок., обмежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати … Український тлумачний словник
обмежовування — я, с. Дія за знач. обмежовувати … Український тлумачний словник
обмежовуватися — I уюся, уєшся, недок., обмежува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Позначати межами свою земельну ділянку. 2) тільки недок. Пас. до обмежовувати I. II див. обмежуватися … Український тлумачний словник
обмежувати — I див. обмежовувати I. II і рідко обмежо/вувати, ую, уєш, недок., обме/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Установлювати певні межі чого небудь; зв язувати щось обмежувальними умовами. || Не допускати поширення чого небудь; локалізувати. 2) Бути межею … Український тлумачний словник
обмежуватися — I обмежув атися див. обмежовуватися I. II обм ежуватися і рідко обмежо/вуватися, уюся, уєшся, недок., обме/житися, жуся, жишся. док. 1) Задовольнятися в своїх діях чим небудь недостатнім, незначним. 2) Не виходити за межі чого небудь; залишатися… … Український тлумачний словник
обмежувати — обмежити (установлювати певні межі чого н.), обмежовувати, звужувати, звузити, локалізувати, лімітувати … Словник синонімів української мови
